Вірш "ПРОКИДАЙТЕСЯ, РІДНЕНЬКІ" Автор: Олександр Кобиляков

ПРОКИДАЙТЕСЯ, РІДНЕНЬКІ

Горе, мила моя Ненько,

Ходить по Країні…

Душу нищить незалежну

У моїй родині.

Продає за гроші матір

«українська» влада…

Роздирає Батьківщину,

Проросійська «вата».

За нащадків помолився,

В холуї подався…

За кордоном краще жити,

Бідний зарікався…

Що ж ми дітям, дорогенькі,

Будемо казати?

Про незламну Україну

Пісеньки співати?

Прокидайтеся, рідненькі,

Ворог біля хати!

Не давайте московитам

Клятим панувати!

Не мовчіть, не спіть, боріться,

Землю захищайте,

І собі найкращу владу

Швидше обирайте!

                  © Олександр Кобиляков

Стих "НЕ БРАТ ТЫ МНЕ" на кордоні з Росією - канал 112 Автор: Александр Кобыляков

НЕ БРАТ ТЫ МНЕ

Скажи мне, русский, ну какой же ты мне брат?

Когда приходишь ты в мой дом с войною,

Когда стреляешь ты в моих ребят!

Под видом миротворца и героя!

                                                                    

Ты террористом объявил страну,

А свой террор, увы - не замечаешь,

Во многих странах развязал войну -

Под видом, что ты русских защищаешь.

Чечня, Абхазия и Дагестан,

Уже и в Украине плачут вдовы!

В моей стране идет теперь война,

И по приказу убивать вы нас готовы.

С фашизмом ты боролся - сам им стал!

Скажи, за что сегодня люди погибают?

Зачем на Украину ты напал?

Как подлый трус, войны не объявляя!

Одумайся, прошу - остановись,

Твои войска народ мой убивают.

Скажу тебе я: враг ты, а не брат,

Ведь братья так, как ты, не поступают!

                                                 

                                  © Александр Кобыляков

Вірш "СПЛЯТЬ УКРАЇНЦІ" Автор: Олександр Кобиляков

СПЛЯТЬ УКРАЇНЦІ

Стає нам важче жити з кожним днем,

Сплять українці, ходять холуями.

І небо плаче проливним дощем

За мужніми загиблими синами.

Байдужість стала нормою життя,

В зруйнованій бандитами Країні...

Яке ж тут може бути майбуття,

Коли біда панує в Україні…?

Хтось у окопах гине на війні,

За рідну, Незалежну Батьківщину.

Хтось заробляє кошти на біді,

Та обкрадає нашу Україну.

Комусь Росія – це найліпший брат,

І байдуже, що він людей вбиває...

Для мене ж ворог і кремлівський кат,

Який любиму Неньку розпинає.

Скажи мені, а що ти обереш:

Довічне рабство чи щасливу долю?

Невже не в Україні ти живеш,

Чому мовчиш, не захищаєш волю?

                            © Олександр Кобиляков