ПРОКИНЬСЯ, УКРАЇНО!
Крізь біль і втрати ми до мрії йшли,
Терпіли голод, холод та знущання,
Незламними та вільними були,
І очі закривали на страждання.
Наслухавшись казок та балачок,
Які співала нам шалена влада,
Заснув, як камінь, втомлений народ,
Хоча і бачив, що у владі – зрада.
Прийшов наш час піднятися з колін,
Прокинься, Україно, досить спати!
Зродились ми із попелу руїн
Для того, щоб Країну захищати!
Повстали вільні воїни УПА
Проти свавілля, нечисті та зради.
Розпочалася визвольна війна,
Очищення від зрадників та «вати».
Ми - воїни, ми на своїй землі,
І ми не з тих, хто звикли відступати!
Ми українці, сильні та міцні,
І здатні рідну землю відстояти!
© Олександр
Кобиляков
