Стих "МЫ ЦЕНИМ ЛИШЬ – КОГДА ТЕРЯЕМ" Автор: Александр Кобыляков

МЫ ЦЕНИМ ЛИШЬ – КОГДА ТЕРЯЕМ

Мы ценим лишь тогда, когда теряем...

Поверив сладкой и нелепой лжи,

Любовь к себе порой не замечаем,

Но ждем от тех, кому мы не нужны…

                                   © Александр Кобыляков

Вірш "МИ – НАЦІЯ, А НЕ ЛИШЕ НАРОД" Автор: Олександр Кобиляков

МИ – НАЦІЯ, А НЕ ЛИШЕ НАРОД

Державу нищать кляті вороги,

Продажні українці та жиди…

Чому мовчить український народ,

Чи кожен лише в хаті патріот?

Кати прийшли до влади на крові,

А патріоти наші у тюрмі.

Не можна далі жити так – не спіть!

Єднайтеся і Неньку захистіть!

Невже в нас Батьківщина не одна,

Чому ж байдужа стала вам вона?

Прокиньтеся, благаю, бо вже ми

Раби на Богом даній нам землі.

Поки ще в нас живий козацький дух

І не загинув добровольчий рух,

Піднятися Країні – поможіть!

Нечисту силу геть всю проженіть.

Ми Нація, а не лише народ,

Повстане той, хто справжній патріот.

Здолає Україна ворогів,

Бо має вона жити без катів.

                           © Олександр Кобиляков

Вірші про Україну. Патріотична творчість - Кобиляков Олександр

Концерт "Разом до Перемоги" до дня ЗСУ 05.12 - 06.12.15

Вірш "ЗАЖУРИЛАСЯ КРАЇНА" Автор: Олександр Кобиляков

ЗАЖУРИЛАСЯ КРАЇНА

Зажурилася Країна,

Небо вже над нами,

Плаче, наче та дівчина,

Гіркими сльозами.

Що ж ми, люди дорогенькі,

Нищимо Країну?

Панували, будували,

А знайшли руїну.

У вогні Донбас палає…,

Крим – і той забрали!

Україну нашу рідну

Всю окупували.

Скільки ж можна дозволяти

Неньку розпинати,

Ми що, ­– в тирі, українці,

Щоби не стріляти?

Де ж та гідність, дорогенькі,

Де козацька воля?

Так ніколи не всміхнеться

Нам щаслива доля.

Обирали та обрали…,

Брехунів до влади,

Ще не бачили ніколи

Ми такої зради.

На війну не йдуть та діток

Своїх не пускають,

Нехай щирі українці

Краще загибають.

Були б в «пеклі» їхні діти,

Вже б війна скінчилась,

І Країна наша рідна,

Може б, не журилась.

Так не можна далі жити,

Треба щось міняти,

Бо ще трохи - і вже нічим

Буде панувати.

Любі мої українці,

Прокидайтесь швидко,

Адже з цими «хазяями»,

Жити дуже гірко.

           © Олександр Кобиляков

Вірш "РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ" Автор: Олександр Кобиляков

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ

Тримайтеся, рідненькі, до кінця,

До світлої, святої Перемоги!

Нестерпний біль, «горять» наші серця –

Країна потребує допомоги!

Від клятої російської «чуми»

Хворіє моя люба Батьківщина.

Єднайтесь, люди, Боже, поможи,

Поки ще вільна наша Україна.

За рідну Неньку та за свій народ

Герої найцінніше віддавали.

Як справжній український патріот,

Своїм життям вони ризикували.

На вільній, Богом даній нам землі

Ми не дамо нікому панувати!

Повстанемо, ріднесенькі, усі,

І будемо Країну захищати!

Впаде бандитський, проклятий режим,

Який катує рідну Батьківщину,

Згорить кацапська нечисть разом з ним,

Відстоїмо ми нашу Україну!

                                     

                                 © Олександр Кобиляков

Вірш "УКРАЇНЦЯМ" Автор: Олександр Кобиляков

УКРАЇНЦЯМ

Дожилися українці,

Бідні, вже до того,

Що немає їм ні щастя,

Ні життя людського!

Дочекалися, рідненькі,

Ходять холуями,

А жиди із москалями –

Майже хазяями.

Крадії, пани, бандити

Земленьку забрали,

Україну нашу рідну

Всю опанували.

Роздирають любу Неньку –

Це ж не їхня мати –

На чужій землі, прокляті,

Марять панувати.

Де ж та правда, дорогенькі,

Де щаслива доля?

Ще не вмерла в Україні

Ні слава, ні воля!

Повставайте, козаченьки,

Землю захищати,

Та катів усіх до біса

З неї проганяти.

Поки ще жива Країна,

Прокидайтесь, люди,

Бо не можна це свавілля

Взяти та й забути.

Відбудуймо Україну

До самого Дону,

Будуть бігти вороженьки

До свого кордону.

Натерпілися ми, досить

 Нами потикати,

Та московським цим потворам

Землі віддавати.

Буде Гетьманом Країни,

Той, хто любить Неньку,

Хто її із цього «бруду»

Витягне, рідненьку.

                     © Олександр Кобиляков

Вірш "РІДНА ЗЕМЛЯ" Автор: Олександр Кобиляков

РІДНА ЗЕМЛЯ

Земля – єдине, що в нас є,

Вставайте Неньку захищати!

В обличчя ворог нам плює

І в рабство хоче всіх віддати.

Дніпро продати та лани,

Степи, ліси, моря та гори,

Бо не потрібні їм вони,

Цікавлять їх лише побори.

Неначе злі, голодні пси,

Катують рідну Батьківщину,

Тож прошу, брате: не мовчи!

Орда напала на Країну…

Хто ж, як не ми? Ніхто, крім нас,

Не буде захищати волю!

Ніхто не встане замість нас

За кращу України долю.

Не спи, ріднесенька земля,

Прокинься, люба Батьківщино,

Та захисти своє життя,

Свята, незламна Україно!

                      © Олександр Кобиляков

УКРОСПАС, ГО

Вірш "ВІЙНА" Автор: Олександр Кобиляков

ВІЙНА

За мить мою душу змінила,

Кривава, безглузда війна.

На земленьку рідну напала,

Проклята російська «чума».

Немов божевільна тварина,

Московія вдерлася в дім.

Та кісткою в горлі застрягла,

«Донецька республіка» їм.

Кричать: «ми прийшли захищати

На сході російських братів»!

Насправді – прийшли катувати

Кремлівських своїх холуїв.

Не страшний так зовнішній ворог,

Як зрадник, що Неньку здає.

За гроші російські, цей мотлох,

Державу свою продає.

Народ України - єдиний,

Хто може здолати катів.

А дух козаків наших - сильний,

Щоб знищити всіх ворогів!

                       © Олександр Кобиляков

Вірш "НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА" Автор: Олександр Кобиляков

НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА

Незалежна моя Батьківщина,

Я борюся за тебе щодня!

Ти для мене, як матір – єдина,

Богом дана нам, рідна земля!

Духом сильна і вільна Країна,

Та, як квітка, завжди молода.

Не сумуй, буде все – Україна,  

Зникне клята російська орда.

Ми віками тебе боронили,

Зараз теж у полон не дамо.

Козаки в бій за тебе ходили,

Ворушили вороже кубло.

За нащадків, за мир та за долю,

Помирали Герої УПА.

Щоби вмилися власною кров’ю,

Ті кремлівські, ганебні війська.

Незалежна моя Україно,

Ми здолаємо всіх ворогів.

Буде жити квітуча Країна,

Без загарбників та без катів.

                                                  

                    © Олександр Кобиляков

Вірш "НАШ ДІМ – ЦЕ НАША УКРАЇНА" Автор: Олександр Кобиляков

НАШ ДІМ – ЦЕ НАША УКРАЇНА

Наш дім – це наша Україна!

Це наша сила, наша воля,

Держав багато, а вона єдина!

Так захисти ж її від ворога лютого!

Повзуть вони, немов черв’яче,

До влади рвуться, як скажені пси!

Не бійся їх, вони тебе бояться!

Вони на нашій, рідній нам, землі!

Це окупанти нашої країни,

Перевертні часів СРСР,

Державна мова – мова України,

Так захисти ж її, з тобою Дух Святий,

Скажи їм: «годі нами потикати!

Я українець, а не «руський раб»! 

Я українець, і я цим пишаюсь,

Вкраїна, рідна Матінка моя!

Не бійся жити і казати їм в обличчя,

Що ви, як ненажерливі сичі,

Не бійся їх, вони тебе бояться,

Вони на наших прадідів землі!

Відстоїмо ми нашу Україну!

Відстоїмо, вона у нас одна!

Єдина, рідна в світі нам країна,

Вона є рідна матінка моя!

                           © Олександр Кобиляков

Пісня: "ЗАХИСТИ НАС, БОЖЕ" Слова: Олександр Кобиляков, музика: Оксана Піковська

ЗАХИСТИ НАС, БОЖЕ

Я готова за тебе молитися,

Дорогий, любий мій захисник.

Перед Богом за тебе схилитися,

Аби тільки-но він допоміг.

Щоби він захистив у нерівному,

У святому, важкому бою.

І ти зміг відстояти ріднесеньку,

Україну квітучу свою.

Пам’ятаю той день, коли вперше ти,

На мою рідну земленьку встав.

А у юному віці, як воїн вже,

Прапор міцно рукою стискав.

Виріс, синку, ти швидко і з гідністю,

Захищаєш мене від катів.

Від тієї російської нечисті,

Що зі зброєю вдерлася в дім.

Я благаю тебе, рідний Боженько,

Захисти моїх вірних синів.

Дай їм сили, відваги й хоробрості,

В цій безглуздій та клятій війні.

                                    © Олександр Кобиляков

Вірш "ПРИЙШЛА З ВІЙНОЮ" Автор: Олександр Кобиляков

ПРИЙШЛА З ВІЙНОЮ

Навіщо прийшла ти з війною?

Зі зброєю вдерлася в дім.

Росія - ти стала ганьбою,

Повіривши фейкам своїм.

З тобою війни не чекала,

Не вірила Ненька моя,

Щоб на Україну напала

Та сила ворожа твоя.

Забула історію свою,

Невдячне, брехливе дитя.

Пішовши на матір ордою,

Ти знищила своє життя.

Ми сильні, бо віримо в себе,

Незламний козацький наш дух!

Не вийде здолати нас в тебе,

Загине ворожий той рух!

Повстануть на сході Держави,

Всі ті, кому «цар» твій брехав.

Під прапором вічної слави

Зганьблять тих, хто їх катував.

                    © Олександр Кобиляков

Вірш "ЗРАДА" Автор: Олександр Кобиляков

ЗРАДА

В країні відбулася зрада!

Зганьбили весь вільний народ!

Як швидко забула ця влада,

За що в бій пішов патріот.

Навіщо Майдан ми збирали?

Повірили в марні слова!

Щоб знов вони нас обібрали?

Тоді такій владі - ганьба!

В парламент обрали тих самих

Нестерпних панів-крадіїв.

Нема інтересів Державних,

В продажних московських катів.

Нема навіть крапельки правди

В брехливих, лукавих словах.

Забули під куполом Ради,

Що Ненька тріщить вже по швах.

У бій нас ведуть батальйони,

Отримавши віри мандат.

Повстануть Героїв мільйони,

Та зникне запроданський кат.

                      © Олександр Кобиляков

Вірш "ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ" Автор: Олександр Кобиляков

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Любіть Україну, як матір, любіть,

Чи в радості то, чи у горі.

У бій вирішальний за неї ідіть,

Бо зрадник панує на крові.

Вставайте з колін та кайдани порвіть,

Врятуйте від смерті Державу,

Вона незабаром віддячить в ту мить,

Як тільки звільниться від клану.

Усуньте від влади панів і катів,

Бандитів, запроданців клятих,

Продажних ментів, суддів та крадіїв,

Нацистів кремлівських завзятих.

Вкраїно, рідненька, ще трохи – терпи,

Невдовзі твоя Перемога.

У бій йдуть сьогодні одні козаки,

Вони - немов воїни Бога.

За Неньку встає України народ,

Та іншого шляху немає.

В набат знову б’є захисник-патріот,

Людей він у бій піднімає.

                             © Олександр Кобиляков

Вірш "ВІЛЬНА УКРАЇНА" Автор: Олександр Кобиляков

ВІЛЬНА УКРАЇНА

Сумує рідна Батьківщина,

Втомився вільний наш народ,

Від зради, влади, обіцянок,

Брехні, покращень та турбот.

                                                         

Втомились ми від казнокрадів,

Продажних суддів та ментів,

Від прокурорів, що при владі,

Та від проклятих ворогів.

Коли ж настане мир та спокій?

Коли до влади прийде той,

Хто любить рідну Батьківщину?

Скажіть мені – де ж цей Герой?

Тебе чекає вся Країна,

І вірить в Неньки кращий час.

Єдина, вільна Україна -

І це в майбутнє шлях для нас.

                  © Олександр Кобиляков

Вірш "ДОПОМОЖИ" Автор: Олександр Кобиляков

ДОПОМОЖИ

Біда настала в Україні,

Ворожа сила в дім зайшла.

Допоможи своїй Країні

Зламати ворогу хребта.

Скажи: «Я вільний українець!»

Державу свою захисти.

Допоможи  своїм Героям,

Кремлівську погань зупини.

Всім тим, хто зараз у окопах,

Боронить неньку від чуми,

Тим, хто в тилу допомагає,

Чим можеш, тим допоможи.

Допоможи, врятуй країну,

Не будь байдужим, бо не час.

Борись за неньку Україну,

Борись, це твій єдиний шлях.

Є інший шлях - це вічне рабство,

Це шлях образи та ганьби.

Коли не маєш Батьківщини –

Нікому не потрібен ти.

                                                          

                   © Олександр Кобиляков