Повставайте, люди,
Бо без єдності Держави
Горе всім нам буде!
Хто ж майбутнє наше з вами
Буде захищати,
Та заможну Україну
Рідну будувати?
Ну, а дітям що робити
З клятими «князями»?
Як їм далі в світі жити
З цими «хазяями»?
Хто рідненьких приголубить,
Хто ж їх нагодує,
Якщо зграя мародерів
Ненькою керує?
Україно, Україно,
Подивись на себе,
Ворог землю розпинає
І сміється з тебе.
Людям – голод та жебрацтво,
А собі – багатство,
Ось до чого довело нас
Це шалене братство.
Так, як вірус, по Країні
Нечисть розповзлася,
Так від власного народу
Влада відреклася.
Всім, чим хоче, володіє,
Ходить та й радіє,
А знедолений народ наш
Про хліб з сіллю мріє.
Об’єднайся, Україно,
Від Карпат до Дону,
Щоби бігли вороженьки
До свого кордону.
Лише в єдності єдина
Наша з вами сила!
Об’єднайся, моя мила,
Вільна Україно!
© Олександр Кобиляков
Немає коментарів:
Дописати коментар